Томашпільський ліцей Томашпільської селищної ради Вінницької області

     В суботу, 6 травня, на базі Томашпільського ліцею відбулись фінальні ігри чемпіонату ВТО ВФСТ «Колос» з волейболу серед чоловічих команд. 

 Брали участь найсильніші команди територіальних громад області – четвірка фіналістів: Томашпільської СТГ, Гніванської МТГ, Браїлівської СО та Тростянецької СТГ.

1 травня 1886 року американські робітники організували страйк, висунувши вимогу 8-годинного робочого дня. Страйк та супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням із поліцією.

У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу на згадку про виступ робітників Чикаго ухвалив рішення проведення 1 травня щорічних демонстрацій.

Вперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений 1890 року в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції та деяких інших країнах. Довгий час Первомай був символом революції, непримиренної класової боротьби, мав «політичне забарвлення» та відзначався демонстраціями, прикрашеними портретами політичних діячів, передовиків виробництва, гаслами, закликами, плакатами та діаграмами про досягнення у тій чи іншій галузі народного господарства, науки, культури. Але поступово цей контекст губився.

Сьогодні це свято відзначається у 142 країнах та територіях світу 1 травня чи першого понеділка травня. Для низки країн традиція збирати людей під прапори профспілок ще збереглася, але в більшості держав це все ж таки не політичне свято, а саме День праці, яскраве весняне свято, коли організуються народні гуляння, виступи артистів, ярмарки, мирні ходи та безліч розважальних заходів. А для когось це ще один вихідний, протягом якого можна просто відпочити або провести час з сім'єю.

До речі, в деяких країнах День праці відзначається в інший час – до них відносяться, наприклад, США та Японія. Більш як у 80 державах День праці не відзначається.

26 квітня 2023 року відзначаються 37-і роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу в цю дату в Україні щороку вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також шанують ліквідаторів наслідків аварії.

Нагадаємо, що під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня.

Аварія на Чорнобильській АЕС: історія трагедії

26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу.

Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії.

Щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому, наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом" і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.

У 2019 році над станцією запустили новий "саркофаг", оскільки старий був уже непридатний. У наш час Чорнобильська АЕС готується до повного зняття з експлуатації.

Жертви та наслідки Чорнобильської трагедії

Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру громадськості до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції.

Точне число жертв аварії встановити не вдалося, оскільки багато людей вмирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померло в перші дні і тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань і променевої хвороби.

Великдень 2023: традиції і прикмети дня

На Пасху прославляється чудо Воскресіння Христа. Також на Великдень закінчується Великий піст — найбільш тривалий та суворий піст року, який триває 48 днів. Цього року Великий піст почнеться 27 лютого і триватиме до 15 квітня.

На Великдень за традицією люди:

•  

• відвідують церкву,

• освячують паски,
• освячують воду,
• освячують продукти,
• святять крашанки.

До Пасхи готуються заздалегідь: печуть паски, фарбують яйця, готують святкові страви. Також є традиція битися крашанками.

В Україні Великдень – це одне з головних родинних свят. В цей день до батьків часто приїжджають діти, сім’ї збираються великими компаніями за столом, спілкуються, відпочивають.

Існують такі народні прикмети на Пасху:

• Якщо на Великдень мороз – варто чекати на щедрий врожай.
• Якщо вдень на Пасху тепло, це до сонячного літа.
• Похмурий день на Великдень – до прохолодного літа.
• Дощ на Пасху – до дощової весни.

Що не можна робити на Пасху

         На Великдень не можна:

• Виконувати фізичну роботу.
• Сваритися, пліткувати.
• До ранку неділі не можна їсти непісні страви.
• Вінчатися.
•  Їздити на кладовище.
•  

• www.youtube.com/watch

•